Виступ Стіва Балмера
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Київ, Україна
20 травня 2008 р.
СТІВ БАЛМЕР: Хочу подякувати всім присутнім, перш за все керівництву університету за надану можливість. Дуже приємно бачити всіх вас. (Аплодисменти.)
Особливо хочу виразити подяку тим студентам, які прийшли на цю зустріч. Впевнений, такого чудового, травневого дня у Києві можна робити купу інших речей, і мені надзвичайно приємно, що ви обрали саме зустріч зі мною. Дякую вам! (Аплодисменти.)
До того, як почати, мені хотілося б дізнатись, яка саме аудиторія переді мною. Шановні студенти, підніміть, будь ласка руки ті з вас, хто вивчають технічні дисципліни, комп’ютерні науки, програмування, математику тощо? Добре, добре! А ті, хто вивчають бізнес, економіку, інші науки? Чудово! А тепер підніміть руки ті, хто не є студентами. (Сміх.) Супер! Тут — студенти, а там — не студенти: так ось як вас розсадили.
Сьогодні я збираюся говорити про різні речі. Ми трошки побалакаємо про технології — що відбувається в ІТ-індустрії зараз, а чого можна очікувати за 5 чи 10 років. Ми також поговоримо про можливості, що відкриваються у світі науки та інформаційних технологій для молодих людей, які щойно виходять з навчальних закладів. Мені здається, що обидві ці теми будуть цікавими для вас, чи не так?
Почнемо відразу з можливостей. Я потрапив до Microsoft близько 28 років тому, практично зі студентської лави. Тоді в мене на голові ще навіть були якісь рештки волосся. Я тільки-но закінчив бізнес-школу. В університеті моєю спеціальністю була математика, тож я вирішив присвятити певний час вивченню бізнесових дисциплін, щоб зрозуміти, що робити далі в житті. Думаю, багато хто з вас наразі знаходиться в подібній ситуації.
Наскільки я пам’ятаю, я поступово схилявся до думки, що маю працювати у великому бізнесі. Зрештою, мій батько працював менеджером у Ford.
І от, одного чудового дня, коли я саме намагався обрати свій подальший шлях у житті, мені зателефонував приятель з коледжу, такий собі приятель на ім’я Білл Гейтс. Він сказав: «Стіві, ну й що ти збираєшся робити далі? Не хотів би попрацювати зі мною?» У Білла була маленька компанія, що займалася розробкою програмного забезпечення. Знаходилася вона в Сіетлі... для тих з вас, хто не зовсім орієнтується в географії Сполучених Штатів, Сіетл — це справжня провінція, він досить далеко від бізнес-центрів США. Я думав-думав, а потім сказав собі: «Я нічого не знаю про програмне забезпечення, я не знаю, що Білл збирається робити зі своєю компанією, я не маю стратегічного бачення чи навіть ідеї, як слід розвивати її бізнес... але байдуже, мені так кортить попрацювати із найрозумнішим хлопцем, якого я коли-небудь бачив!». Ось причина, яка привела мене до Microsoft прямо з університетської аудиторії.
Я мріяв працювати у великому бізнесі, а прийшов до компанії, де було всього 25 людей. Подумати тільки — 25 людей! Звичайно, мене певною мірою приваблювала думка одразу обійняти високий пост, нехай навіть у маленькій компанії, але найважливішою все ж була можливість працювати із людиною, яку я глибоко поважав. Саме це надихало мене та надавало наснаги.
Не можу сказати, що моє рішення було таким вже геніальним. Так, з компанії Microsoft зрештою щось-таки вийшло, але тоді, пропрацювавши десь близько місяця, я вирішив, що помилився. Першого робочого дня для мене навіть не знайшлося в офісі місця, де сісти. Білл люб’язно дозволив мені користуватися його диваном, поки не знайдуть нормальний стіл, але такі речі дуже пригнічували.
Отож, десь через місяць я прийшов до Білла і сказав йому: «Білл, друже, ми робимо помилку. Вибач, але я маю іти — я краще повернуся до університету, я ж навіть не закінчив навчання у Стенфорді». Білл вислухав мене і промовив: «Ні, Стіві, ти цього не зробиш». — «Як це не зроблю?» — «Стіві, ти не розумієш: в нас є унікальна можливість поставити комп’ютер на кожний стіл в кожному домі». Це й була наша глобальна ідея, наш шанс.
Звичайно, ви можете сказати, що як для «зеленого» випускника мені надзвичайно пощастило. Я знайшов зайняття, яке ховало в собі неперевершені можливості, і якому я із задоволенням віддавав усього себе, бо надзвичайно поважав і захоплювався Біллом та іншими людьми, з якими мені довелося працювати.
І я маю надію, що всі люди в цій кімнаті, всі студенти знайдуть собі таку роботу, таке зайняття, в якому будуть і можливості, і натхнення, і кар’єрні перспективи, і всі вони надаватимуть вам бажання й сил працювати далі.
І, звичайно, світ сучасних технологій пропонує молодим людям безліч таких можливостей.
Мене часто запитують: як я вважаю, чи й досі світ ІТ-технологій ховає в собі безмежні можливості, чи все, що можна було винайти, вже винайшли? Я відповідаю так: персональному комп’ютеру вже 30 років, і, незважаючи на це, я впевнений, що протягом наступних п’яти або десяти років у галузі персональних обчислень з’явиться стільки інноваційних речей, скільки не з’являлося ніколи раніше.
Думаєте, це порожні балачки? Лишень згадайте останні 10 років. Вже важко собі уявити, як 10 років тому в більшості з нас не було мобільного телефону. Десять років тому багато в кого не було власного комп’ютера. Десять років тому мало хто мав хоча б уяву про те, що таке Інтернет. Ну, може ми й мали уяву, але такого повсюдного доступу до Інтернету у нас точно не було.
Отже, останні 10 років відзначилися в історії людства декількома найбільш дивовижними та захоплюючими технологічними змінами. І тим не менше, обіцяю вам, що протягом наступних 10 років для вас як для випускників університету відкриється ще більше можливостей реалізувати себе в світі технологій — треба лише вчасно скористатися їхніми перевагами.
Через 10 років ми поглянемо на усі ці комп’ютери, Інтернет, телефони, телевізори, якими користуємось сьогодні, і здивуємось — які ж вони були примітивними! Через 10 років комп’ютер буде розуміти, що ви йому кажете. Він не просто розпізнаватиме ваш голос, він чітко розумітиме, що ви від нього хочете.
Припустимо, ви скажете йому: «А підготуй-но мене до іспиту з фізики». Не знаю, чи є серед вас студенти, що вивчають фізику? От у мого сина за тиждень такий іспит. Тож, ви дасте комп’ютеру наказ підготувати вас до іспиту з фізики, і він миттєво збере та належним чином впорядкує всі ваші нотатки, конспекти, домашні завдання, лабораторні роботи та інші матеріали, що зберігаються в ноутбуці. Зрозуміло, комп’ютер не буде складати іспити замість вас, але він допоможе набагато ефективніше підготуватися до них.
Ось приклад того, як зміниться взаємодія людини із комп’ютером через 10 років.
Не вражає? Що ж... бачите того чоловіка з відеокамерою? В нього така виснажлива робота, він має фіксувати мою промову (прошу пробачення, пане, що вам доводиться мене записувати!). Я читаю багато промов, і щоразу мене записує купа операторів, проте я не бачив жодної людини, яка б передивлялася відеозаписи моїх промов. Ви заперечите, а як же YouTube? Я знаю, знаю, що люди полюбляють дивитися на YouTube, як я роблю різні дурні речі, проте я дійсно не бачив жодного, хто б передивлявся мої промови. Це довго, нудно і, зрештою, незручно.
Через десять років всі лекції у навчальних закладах будуть записуватись на відео чи навіть транслюватися мережею Wi-Fi у вигляді відео. Студенти робитимуть свої нотатки не в зошитах, а за допомогою спеціальних електронних пристроїв. Ці нотатки будуть автоматично синхронізуватися з тим, що відбувається на відеозапису лекції.
Хочете наголосити на якомусь моменті лекції, поділитися враженнями або прояснити, що сказав професор? Потрібне місце лекції можна миттєво надіслати електронною поштою одногрупнику або викладачу. Лише оберіть нотатку, і система тут же відкриє відповідний момент відеозапису.
Звичайно, деяким викладачам така ідея може не сподобатись, адже студенти можуть перестати відвідувати лекції. Ні-ні, звісно, не в цьому університеті, але в інших деякі студенти дійсно перестануть відвідувати лекції.
Та можливості технологій на цьому не обмежуватимуться.
Давайте пригадаємо, як ми дивимось телевізор. Як і 10 років тому, ми переключаємо канали; звичайно, зображення на телевізорах стало якіснішим, але крім цього, по суті, за останній час практично нічого не змінилося.
Тепер уявимо, що пройшло 10 років. Я сиджу у себе вдома в Сиетлі та дивлюся телевізор. Нехай це буде гольф — я дуже люблю гольф. Ось я бачу, як мій улюблений гравець Тайгер Вудс робить блискучий удар. І я кричу в бік телевізора: «Гей, Білле, ти бачив, як Тайгер щойно поклав м’яча?» Мій телевізор починає швидесенько міркувати: «Так, це був голос Стіва, і він звертався до Білла. Білл, Білл... кого Стів кличе Біллом? А, ну звичайно ж, Білла Гейтса! А де зараз Білл Гейтс?» Бац... він визначає, що Білл Гейтс наразі сидить у номері готелю Хайятт у Києві — він тільки-но повернувся із зустрічі з місцевими студентами. Телевізор перевіряє, чи доступний Білл зараз для Стіва? Ну звичайно ж, Білл завжди доступний для Стіва. Отже, Білл сидить у Хайятті, у своєму номері і раптом чує: «Гей, Білле, ти бачив, як Тайгер щойно поклав м’яча?» Проте Білл не тільки почує мій голос — його телевізор автоматично ввімкнеться і відобразить той самий момент трансляції, який я дивився, коли звернувся до Білла.
Цікаво, так? Білл подивиться і скаже мені: «Слухай, а яка в нього марка м’яча?» Я клацну на м’ячі, система одразу ж знайде його зображення в Інтернеті та доповість мені: «Це нова модель м’яча для гольфу від Nike. Хочеш такий придбати?» І я скажу: «Дійсно, чому б не придбати кілька м’ячів... Білле, а може й тобі замовити?»
Все це, про що я розповідав, — носії інформації, вміст, телевізори, текст, реклама, відео та пошук — будуть інтегровані між собою таким способом, який радикально змінить наші стосунки з технологіями. Я навів лише кілька прикладів того, як можуть трансформуватися технології, а між тим цей список може бути продовжено і продовжено.
Засоби розробки програмного забезпечення також радикально зміняться. Але хтось має їх створити.
Зміняться і способи доступу корпоративних користувачів до своїх систем, способи їхнього проектування та налаштування, і хтось має реалізувати нові способи.
Тож кожен з вас, хто вивчає технології та найближчим часом отримає диплом, може долучитися до цих змін.
Інформаційні технології не замикаються лише на собі. Невдовзі вони здійснять чергову революцію в медицині, освіті та навіть у наукових дослідженнях. Так, наразі людство активно шукає чисті джерела енергії. Мені здається, що із вдосконаленням високопродуктивних ІТ-технологій можливості вчених імітувати та моделювати поведінку Землі та її поверхні, біологічні процеси та способи споживання людством енергії стануть незрівнянно ширшими, ніж зараз.
Сьогодні перед молодими людьми відкриваються такі дивовижні можливості, яких не було ніколи раніше. Це ваш час, час принести свої ідеї, енергію та натхнення в галузь інформаційних технологій, щоб повністю перетворити її.
Ваша країна має багату історію науково-технологічних досліджень. Ви живете в епоху «плаского» світу — можна знаходитись у Києві та винайти продукт, який переверне весь світ. Ви можете розпочати власний бізнес або приєднатися до кола співробітників великої компанії. Ви навіть можете надавати свої послуги компанії, яка знаходиться в іншому кінці світу. Це ж так цікаво і хвилююче — втім, як і все, що нас оточує!
Це моя перша подорож до України, і я був дуже схвильований, коли переді мною відкрилася така можливість. Мені випала нагода познайомитись із надзвичайно цікавими людьми з уряду, університету, з клієнтами, партнерами, і ці знайомства допомогли мені зрозуміти, наскільки шанованою є ІТ-індустрія в Україні, і яке в неї світле майбутнє. Це головна думка, якої я дійшов сьогодні після зустрічей з Прем’єр-міністром, з Президентом та представниками великого бізнесу. Це були дуже хвилюючі зустрічі.
Моє хвилювання від подорожі до України, моє особливе ставлення до неї пов’язане також із дуже особистими причинами. Багато років тому моя бабуся приїхала до Сполучених Штатів з України. Вона виросла у маленькому селищі під Ковелем. Я ніколи раніше не був на її Батьківщині, і мені особисто так приємно та дивовижно опинитися саме тут, розмовляти з вами саме в цьому університеті, отримати шанс відкрити тут Центр інновацій. Маю надію, що сьогодні мені вдалось якщо й не зробити чогось більш корисного, то хоча б трохи запалити у ваших серцях вогник мрії.
Сьогодні ми маємо нагоду оголосити про початок нової програми Microsoft для всіх власників міжнародних студентських карток ISIC . Наша програма під назвою Dream Spark передбачає надання безкоштовних засобів розробки ПЗ власникам студентських карток, тому кожен з вас, хто мріє знайти себе у світі інформаційних технологій, отримав чудовий шанс реалізувати свій потенціал.
Дякую всім за надану мені можливість виступити. Тепер я із задоволенням відповім на ваші питання, послухаю ваші думки та коментарі. Якщо ж ви не встигнете щось запитати, надішліть мені листа на steveb@microsoft.com. Пишіть скільки й коли завгодно. Дякую! (Аплодисменти.)
МОДЕРАТОР: Думаю, всі ми знаходимось під глибоким враженням від надзвичайно емоційної та артистичної промови нашого гостя, яка так відрізняється від манери вести лекції наших професорів, правда? (Аплодисменти.)
І, користуючись можливістю, хотів би застосувати кілька презентаційних засобів, які мені щойно показали. Мені тільки-но сказали, що в нас є 20—25 хвилин на питання та відповіді. Отже, пропоную розпочинати!
ПИТАННЯ: Доброго дня! Моє питання певним чином стосується бізнесу вашої корпорації. Ви, напевно, знаєте, що однією з головних проблем, з якою Microsoft зіткнулася в Україні, є небажання українців купувати ліцензійне ПЗ. Вони віддають перевагу піратському програмному забезпеченню, яке коштує близько 10 доларів. Для них немає різниці, які програми використовувати, а Microsoft втрачає великі кошти. Я впевнений, що ця проблема є надзвичайно критичною, тож чи маєте ви якийсь план, як її розв’язати? Дякую.
СТІВ БАЛМЕР: Так. Україна — класне місце, але це також місце, в якому продається багато нелегального ПЗ. На мою думку, покращення цієї ситуації важливе не тільки для Microsoft, але й для всіх виробників програмного забезпечення, які збираються розвивати свій бізнес у цій країні.
Microsoft продає свої програмні продукти по всьому світу. Звичайно, через піратів ми втрачаємо певну частку прибутку тут, в Україні, проте набагато більше втрачають українські компанії.
Розмовляючи із представниками вашого уряду, мені здалося, що вони дуже серйозно налаштовані на боротьбу із комп’ютерним піратством. Якщо ж говорити про нас, ми, звісно, намагаємось розповідати людям, чому не варто красти програми. Але в той же час ми усвідомлюємо, що маємо напружено працювати над тим, щоб зробити наше програмне забезпечення дешевшим, доступнішим, і продовжуємо рухатись у цьому напрямку.
Безумовно, наше ставлення до студентства завжди було особливим. Ось чому ми зробили засоби розробки ПЗ безкоштовними для студентів, а незабаром ми запропонуємо вам низку іншого програмного забезпечення за дуже привабливими цінами.
ПИТАННЯ: Вітаю, я - співробітник компанії-партнера Microsoft. Ви казали, що кожен випускник навчального закладу має можливість розпочати власний бізнес або ж вступити до лав великої компанії. Не могли б ви розповісти, чи мають наші українські студенти шанс потрапити до такої солідної корпорації, як Microsoft?
СТІВ БАЛМЕР: Звичайно мають! Дуже влучне питання. Якщо хтось з вас хоче працювати у Microsoft, сміливо надсилайте мені резюме на steveb@microsoft.com . Обіцяю вам — я дуже ретельно його вивчу. (Аплодисменти.)
ПИТАННЯ: Доброго дня! Мене звати Валерій Прохоров, я студент, колишній учасник змагання Imagine Cup та загалом прихильник технологій Microsoft.
В своїй промові ви згадали про декілька цікавих можливостей, і одна з них була пов’язана із багатою спадщиною доробків у науковій та інформаційно-технічній сфері, якою володіє Україна. Хотів спитати, чи не плануєте ви в зв’язку із цим відкрити в нашій країні центр досліджень та розробки?
СТІВ БАЛМЕР: Мушу сказати, що ми відкриваємо не так вже й багато центрів досліджень та розробки на рік. Останнім часом найбільшу увагу нашої корпорації було зосереджено на Китаї та Індії, оскільки це надзвичайно великі країни. Практично половина всіх студентів комп’ютерних спеціальностей у світі, які щороку випускаються з навчальних закладів, походить з Індії та Китаю, тому для нас було важливим відкрити такі центри саме там.
З іншого боку, дослідження та розробка технологій Microsoft ведуться й в Україні, здебільшого через мережу зовнішніх постачальників. Наприклад, розробкою лінійки програмних продуктів Microsoft Dynamics займається близько 200—300 людей в Україні. Вони не є співробітниками самої Microsoft, проте вони працюють у наших українських партнерів і там створюють ПЗ, яке ми потім продаємо в усьому світі.
Чи може з’явитись центр досліджень та розробки у вашій країні? Звичайно ж, може! Проте, незалежно від того, відкриється він чи ні, ми прагнемо й надалі користуватися послугами тих потужних талантів, що пропонує українська земля. І де б не працював спеціаліст, в Україні чи в іншому куточку світу, у Microsoft чи в одній з компаній-партнерів, ми завжди щасливі бачити учасника Imagine Cup, який вирішив зробити свій внесок до розвитку наших технологій.
ПИТАННЯ: Добре, дякую вам!
ПИТАННЯ: Доброго дня! Моє питання — дещо технічного плану. Відомо, що наразі Microsoft дуже цікавиться високопродуктивними обчисленнями, тож хотів запитати вас, яке бачення має корпорація щодо цієї теми? Чи збирається вона оптимізувати майбутні операційні системи для досягнення необхідних показників за тестом Linpack та взагалі долучатися до розвитку високопродуктивних технологій?
СТІВ БАЛМЕР: Для тих, хто не чув про концепцію високопродуктивних обчислень, трохи поясню: мова йде про отримання надвисокої швидкості обчислень, наразі властивої лише суперкомп’ютерам, шляхом поєднання потужностей багатьох, дуже багатьох звичайних комп’ютерів, що працюють на базі типових мікропроцесорів. Це дуже важливо для імітації природних катаклізмів, наукових досліджень тощо.
3—4 роки тому Microsoft майже не приділяла уваги дослідженням у сфері високопродуктивних обчислень. Проте, якщо ви поглянете на нову версію Windows Server, а, точніше, на Windows High Performance Computing Server 2008 , ви побачите, що її ефективність, масштабованість та легкість налаштування кластера комп’ютерів набагато кращі, аніж у конкурентів.
Ми також присвятили багато уваги вдосконаленню наших засобів розробки, щоб з їхньою допомогою було легше писати складні програми-симулятори для середовища високопродуктивних обчислень.
Людину, яка очолює напрямок високопродуктивних обчислень в Microsoft, звуть Кирило Фаєнов. Він працює в Сиетлі, але, якщо я не помиляюсь, походить з Росії. Багато роботи в цій галузі проводить також наш дослідницький центр у Кембриджі, у Великій Британії. Думаю, незабаром їхні розробки продемонструють найвищі показники продуктивності поряд із дуже, дуже спрощеним середовищем розробки складних прикладних програм, але мені цікава й ваша думка.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Чи можу я задати питання російською?
СТІВ БАЛМЕР: Жодних проблем.
ПИТАННЯ: Скажіть, будь ласка, коли технологія Silverlight замінить або витіснить HTML? Який ваш прогноз із цього приводу?
СТІВ БАЛМЕР: Гарне питання, і, скажу чесно, дати на нього відповідь не так вже й легко. Silverlight — безкоштовна технологія, але вона не є загальноприйнятим стандартом, вона лишається технологією Microsoft. Flash — також безкоштовна технологія, але вона лишається технологією Adobe. А HTML — це безкоштовна технологія, яку не контролює жодна компанія.
Думаю, що ми продовжимо вдосконалювати Silverlight, Adobe продовжить вдосконалювати Flash, а згодом їхні найкращі властивості буде інтегровано в деякий промисловий стандарт — назвемо його HTML версія N. Це буде нова версія HTML, яка перейме дещо з багатих можливостей сьогоднішніх Silverlight та Flash, проте матиме ті ж стандартні властивості та бізнес-характеристики, що наразі є в HTML.
Особисто мені, звісно, хотілося б, щоби у світі панував Silverlight. Проте я гадаю, що протокол, який використовується для візуалізації веб-сайтів, скоріше за все, так і залишиться на рівні промислового стандарту, який не контролюватиме жодна компанія. Думаю, світові спільноти наголошуватимуть на необхідності цього. Тому ми добиватимемось якнайширшого розповсюдження Silverlight, але в той же час продовжимо співпрацювати із комітетами зі стандартизації для вдосконалення HTML. Це було дійсно гарне запитання.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Я представляю фізичний факультет університету.
В мене таке ПИТАННЯ: багато продуктів корпорації вже застарілі і не мають комерційної цінності. З іншого боку, в навчальних цілях було б цікаво побачити, як виглядає код, наприклад, Windows 95 — найвідомішого продукту Microsoft, — а також, можливо, декількох наступних поколінь операційних систем. Чи плануєте ви коли-небудь відкрити цей код для широкої публіки,щоб на його прикладі могли навчатися студенти? Дякую.
СТІВ БАЛМЕР: Дуже гарна пропозиція. Ми вже неодноразово думали над тим, щоб переводити старі операційні системи або їхні фрагменти у форму, яка була б придатною для використання в навчальних або науково-дослідницьких цілях.
Наразі ми ще не вирішили, як це краще зробити. Код операційної системи складається із сотень тисяч чи навіть мільйонів рядків коду, і ми повинні попрацювати над ним, щоб зробити його зручнішим в якості посібника для навчання. Це питання постійно знаходиться в полі зору нашої команди, і якщо ви матимете ще якісь пропозиції, будь ласка, пишіть мені.
Продовжуйте, будь ласка!
ПИТАННЯ: Дякую! І все-таки раджу скористатися прикладом FreeBSD, які відкрили свій код, і тепер всі розуміють, як він працює, хоча це для них також було не так легко. Дякую!
МОДЕРАТОР: В когось ще є питання?
ПИТАННЯ: Доброго дня! Володимир Безмалий, Microsoft Most Valuable Professional. Я задаватиму питання російською.
Деякий час тому Microsoft почала приділяти значно більше уваги ІТ-безпеці. Чи варто нам очікувати появи якихось нових ініціатив у цій сфері?
СТІВ БАЛМЕР: Так. IT-безпека — взагалі цікава тема. Вона зазвичай не привертає уваги до першого збою. Більшість речей стають цікавими тільки в тому випадку, якщо вони успішні, а от ІТ-безпека, навпаки, тільки у разі якоїсь проблеми. В певному сенсі ця тема, безперечно, є однією з найважливіших. Якщо ми заохочуємо людей все більше й більше довіряти свій бізнес та особисту інформацію ІТ-технологіям, ми маємо довести їхню безпеку до ідеалу.
Ми все ще маємо докласти багато зусиль, щоб зупинити хакерів, знешкодити зловмисників, які намагаються вкрасти особові дані, але разом із цим ми маємо полегшити безпечне надання інформації у спільне користування.
Через десять років у кожного з нас буде особистий електронний медичний запис, який зберігатиметься в Інтернеті. І ми захочемо не тільки захистити його від зловмисників, але й мати можливість ділитися частинами цієї інформації з лікарями зі всього світу.
Припустимо, що під час подорожі до Києва мені стало зле, і я потрапив до лікарні. Було б бажано, щоб київські лікарі змогли отримати в своє розпорядження всю інформацію про стан мого серця та маніпуляції, які раніше проводилися лікарями з цього приводу. З іншого боку, мені б зовсім не хотілося побачити у їхніх руках відомості про моє психічне здоров’я. Отже, здатність відокремлювати, захищати та обмінюватися інформацією між споживачем та споживачем, споживачем та бізнесом, бізнесом та бізнесом стає надважливою сферою, в якій варто очікувати появи вибухових інновацій — так само, як і у питаннях протидії хакерам.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Дмитро, Національний авіаційний університет.
Я чув про появу нової платформи Microsoft Robotics Studio. Сподіваюсь, вона стане базою для подальшого розвитку робототехніки. Чи не плануєте ви відкрити в Україні декілька невеликих дослідницьких центрів, де б студенти могли розробляти програмне забезпечення для роботів, і чи ви взагалі плануєте інвестувати в цю галузь?
СТІВ БАЛМЕР: Звичайно, ми інвестуємо дуже, дуже багато коштів у розвиток ПЗ для робототехніки. І у нас дійсно є платформа для розробки такого ПЗ. Якщо ви бажаєте писати програми для роботів, пошукайте відповідний набір засобів розробки на www.microsoft.com — його можна завантажити безкоштовно.
Коли я їхав сюди, у мене, чесно кажучи, не було планів щодо впровадження в Україні якихось спеціальних проектів з робототехніки. Проте я обов’язково попрошу Еріка Франке, який очолює наше українське представництво, обміркувати, чи є в нас можливість започаткувати якісь відповідні проекти із українськими університетами.
ПИТАННЯ: Дякую вам! (Аплодисменти.)
ПИТАННЯ: Доброго дня! В мене чергове питання щодо розробницьких центрів в Україні. Чи плануєте ви надалі розширювати діяльність «Майкрософт Україна» з тим, щоб відкрити тут повноцінний відділ розробки?
СТІВ БАЛМЕР: Так. Якщо сказати точніше, ми плануємо продовжувати це робити. Україна — це дуже великий ринок з високим рівнем технічної грамотності. Наприклад, за прогнозами лише цього року в Україні продадуть понад 2,5 мільйони персональних комп’ютерів, і це із населенням, меншим за 50 мільйонів.
Тому мені дуже цікаво розуміти, як ми розвиваємо тут свій бізнес, як збільшуємо штат продавців, як залучаємось до обміну технологіями за допомогою ініціатив на кшталт Центру інновацій і як плануємо ще більше розширювати масштаби досліджень та розробки в порівнянні з тими, що наразі ведуть наші місцеві партнери.
Загалом, я б сказав, що мета мого візиту полягала не в тому, щоб оголосити, що ми робитимемо далі, а в тому, щоб зрозуміти, що ж саме треба робити далі. Проте в цій країні мені задали більше питань щодо центрів досліджень та розробки, аніж у будь-якій іншій з відвіданих мною країн (крім, звісно, Китаю), отже, мої вітання! (Аплодисменти.)
ПИТАННЯ: Доброго дня, пане Стів! Приємно бачити вас тут, у Києві. Маю надію, вам у нас подобається, так?
В мене таке питання. Як ви збираєтесь змагатися зі своїм конкурентом Apple тут в Україні? Адже наразі в нашій країні набагато більше офіційних магазинів Apple, ніж Microsoft. Щиро дякую.
СТІВ БАЛМЕР: У нас є дві переваги над Apple. Одна з них полягає в тому, що ми пропонуємо правильні продукти за правильними цінами. Персональні комп’ютери, що працюють під управлінням Windows, дуже популярні. Для них розроблений весь можливий спектр прикладних програм. Вони також найдоступніші. Проте ми маємо співпрацювати із нашими партнерами, які виготовляють комп’ютерне обладнання та мобільні телефони, щоб зробити їх ще привабливішими.
Насправді у нас в Україні набагато більше магазинів, аніж в Apple, просто їх відкриваємо не особисто ми, а наші партнери. В Україні є ціла низка чудових компаній-партнерів Microsoft, які продають у роздріб комп’ютери та програмне забезпечення. Частина нашої роботи якраз і полягає в тому, щоб якомога покращувати роботу цих компаній, допомогти їм пропонувати найновітніші технології у такий спосіб, щоб вони були зрозумілими для будь-якої людини, що потрапила до магазину.
Погоджуюся, що в Apple дуже гарні фірмові магазини. Проте не думаю, що нам треба відкривати такі ж самі. Натомість ми маємо підтримувати місцевих партнерів, кожен з яких має власний підхід до ведення бізнесу.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Я студент фізичного факультету. У мене є питання. Наскільки я знаю, відомі світові співтовариства та лабораторії, які займаються фізикою високих енергій, астрофізикою (CERN, DESY, Fermilab тощо), використовують інші операційні системи на зразок Linux та UNIX. Чи збираєтеся ви у майбутньому пропонувати свої послуги подібним організаціям?
Я знаю, що математики використовують для досліджень ПЗ від Microsoft. Чи збираєтесь ви підготувати щось подібне для фізиків?
СТІВ БАЛМЕР: Так. Чотири роки тому ми почали працювати над створенням дослідницької групи e-Science. В своїх дослідженнях вона застосовує технології високопродуктивних досліджень, про які мене щойно питали. Мене також часто питають, чи можна використовувати нашу технологію для підтримки досліджень у таких галузях науки, як фізика, математика, біологія, фармакологія тощо.
Я дуже оптимістично налаштований щодо перспектив високопродуктивних обчислень та можливості їхнього застосування у математиці та фізиці (особливо у фізиці, про яку ви питали).
За іронією долі, один з наших з Біллом Гейтсом одногрупників в університеті став провідним фізиком Сполучених Штатів. Він постійно розмірковував над тим, як інформаційні технології вплинуть на фізику. Нещодавно ми зустрічалися із ним, і він був сповнений ідей щодо того, як піднятися на новий рівень імітації фізичних процесів за допомогою високопродуктивних обчислень. Я не експерт в цих питаннях, і не можу розповісти детальніше, але ми обов’язково підтримуватимемо цю ініціативу.
ПИТАННЯ: Дякую!
ПИТАННЯ: В мене є ще одне питання. Воно стосується платформи .NET. Свого часу Microsoft доклала дуже багато зусиль до розвитку цієї технології, і її, безумовно, очікує світле майбутнє. Проте, є певні речі, які варто було б вдосконалити, наприклад, додати служби для автоматизації паралельних обчислень або створити спеціальну версію для віртуальних машин з метою спростити програмування у цих віртуальних машинах. Тож яким ви бачите майбутнє .NET?
СТІВ БАЛМЕР: Добре. Для тих, хто орієнтується в темі не так добре, як цей молодий чоловік, поясню: питання насправді стосується однієї з найбільш радикальних змін, яка наразі відбувається у світі технологій. Тому для початку трохи історії.
Протягом багатьох років у комп’ютерній індустрії діяло класичне правило: кожні півтора роки швидкість роботи мікропроцесорів подвоювалася, оскільки Intel мав можливість розміщувати на мікросхемі вдвічі більше транзисторів.
Це правило припинило діяти близько трьох років тому, оскільки транзисторів на мікросхемі стало так багато, що для них вже не можна створити відповідну систему охолодження. Для того щоб знову подвоїти їхню кількість, комп’ютер довелося б у буквальному сенсі слова занурювати у воду.
Ось чому наразі виробники комп’ютерів більше не нарощують швидкість роботи одного процесора. Замість цього вони просто розміщують на материнській платі по декілька процесорів.
У зв’язку із цим постало ПИТАННЯ: необхідно розробити ПЗ, яке б розподіляло навантаження між багатьма процесорами та керувало ними. Я думаю, ваше питання стосувалося саме цього.
Чесно кажучи, переорієнтуватися доведеться не тільки нашій компанії, а й всій індустрії. Ми маємо перебудувати .NET для підтримки такої мультипроцесорності та багатоядерної архітектури. Зараз ми переписуємо Visual Studio. Проте для повного вирішення проблеми кожному з нас доведеться залучити якомога більше свого творчого потенціалу.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Я — один із цьогорічних переможців українського етапу Imagine Cup. Як ви вважаєте, де мені слід шукати роботу чи, може, варто податися за кордон? До кого мені звертатися?
СТІВ БАЛМЕР: Мабуть, мені попаде за те, що я говорю, але для вас існує ціла купа можливостей знайти гідну роботу за кордоном. Обов’язково надішліть мені своє резюме, і я неодмінно зведу вас із людьми, яким було б дуже цікаво бачити вас у Microsoft в якійсь країні світу.
ПИТАННЯ: Добре, дякую вам!
ПИТАННЯ: Доброго дня! Мене звати Андрій. Наразі Microsoft активно розвиває платформу .NET, проте вона працює лише під управлінням Windows. Тому мені цікаво, чи не плануєте ви адаптувати її під інші операційні системи? Адже тоді ви б значно розширили свій ринок за рахунок користувачів Mac та UNIX, а також могли випускати уніфіковане ПЗ для різних операційних систем (як, наприклад, зараз, коли ви маєте окремі версії Microsoft Office для Windows та Mac). Зрештою, це б значно розширило ринкові можливості для всіх розробників програм під Windows. Дякую.
СТІВ БАЛМЕР: Слушне зауваження. Ми багато думали над цим. Якби ми перенесли .NET з Windows на Mac, це б практично означало перенесення самої Windows на Mac, щось на зразок того, що наразі дозволяють робити віртуальні машини.
Я не кажу, що ми цього не зробимо, але наразі, за поточної реалізації .NET це не матиме практичної користі для нас або наших споживачів.
ПИТАННЯ: Доброго дня! Я навчаюся у Київському університеті, і у мене технічне питання щодо SQL Server. Наразі за допомогою SQL Server можна створювати чудові бази даних, проте в ньому досі не вирішене питання балансування навантаження. Чи плануєте ви інвестувати в дослідження цієї проблеми стосовно баз даних?
СТІВ БАЛМЕР: Добре. Наші плани щодо SQL Server включають в себе три головні питання. По-перше, SQL Server потрібно пристосувати для масштабування під більші, значно більші навантаження. Це стосується як транзакцій, так і сховищ даних. В якості прикладу можливого навантаження можна уявити створення бази даних з усіма сайтами Інтернету.
По-друге, ми маємо вдосконалити його засоби програмування. Наразі в ньому ще й досі важко писати складні системи для керування базами даних.
І по-третє, ми прагнемо значно полегшити керування та обслуговування баз даних.
Можливо, я зрозумів ваше питання не зовсім вірно, але те, що я назвав, — це й є наші стратегічні плани стосовно данного продукту.
ПИТАННЯ: Дякую!
ПИТАННЯ: Доброго дня, Стіве! Мене звати Володимир, я програмний інженер і навчаюся в Київському університеті. Але моє питання стосується ігрової консолі Xbox. Вона офіційно продається в європейських країнах та в Росії, але її чомусь немає в Україні. Коли ви плануєте розпочати офіційні продажі Xbox у нашій країні?
СТІВ БАЛМЕР: Xbox — це така річ, на якій ми втрачаємо гроші, коли продаємо сам пристрій, і заробляємо їх, коли продаємо програмне забезпечення для неї. Як вже слушно зазначила молода пані, рівень комп’ютерного піратства в Україні залишається доволі високим. Коли він впаде, ми, скоріше за все, почнемо офіційно продавати Xbox і в Україні. Проте це дійсно цілком залежить від рівня піратства в країні.
Мені шкода казати це, проте наразі, за поточного рівня піратства продаж Xbox в Україні був би для нас суто збитковим.
ПИТАННЯ: Добре, дякую!
В мене є ще одне питання щодо розробки веб-служб. Наскільки мені відомо, наразі ви пропагуєте підхід «ПЗ + веб-служби», а що якби зовсім позбавитись настільних програм? Чи можуть веб-служби повністю замінити настільні програми?
СТІВ БАЛМЕР: Також гарне питання. По суті, воно полягає в тому, чи буде зрештою всі обчислювальні ресурси світу сконцентровано в Інтернеті, чи люди все ж захочуть, щоб обробка даних залишилася у компетенції персональних комп’ютерів та мобільних телефонів. Коли ми говоримо про концепцію S+S, ми маємо на увазі розумні пристрої, які взаємодіють із розумними програмами через Інтернет. Ми думаємо, що світ хоче саме цього, оскільки якщо до «розуму» телефону чи комп’ютеру додати «розум» Інтернету, перед людством відкривається купа можливостей. Проте ми маємо і надалі покращувати керованість нашого ПЗ, щоб користувачам не довелося йти на компроміс, не довелося обирати між ширшими можливостями та простотою використання.
Ось цікаве питання, яке варто задати самому собі: телефони стають розумнішими чи, навпаки, дурнішими? Насправді телефони стають розумнішими, і, на мою думку, це доводить, що людям потрібні програми ТА веб-служби, не лише самі служби і, звісно, не лише саме ПЗ.
ПИТАННЯ: Але ж ви знаєте, що останнім часом веб-служби стають все більш популярними, і люди витрачають все більше часу на Інтернет, а не на роботу із програмами. Для багатьох з нас єдиною необхідною програмою став веб-браузер.
СТІВ БАЛМЕР: Ні, люди працюють з програмами. Internet Explorer — це програма. Firefox — це програма. Клієнт MSN Messenger — це також програма. Всі вони відповідають концепції «програми + веб-служби», але залишаються програмами.
Отже, особисто я є прихильником підходу, коли багатофункціональне ПЗ взаємодіє із багатофункціональними веб-службами. Думаю, незабаром навіть у такого продукту, як Microsoft Word, частина компонентів буде знаходитись в Інтернеті, а частина — на персональному комп’ютері. Отже, мабуть, ми лише сперечаємось щодо визначення термінів, а не того, як все буде організовано з технологічної точки зору.
ПИТАННЯ: Добре, дякую!
ПИТАННЯ: Доброго дня! Я студент Київського університету. Моє питання стосується системи Singularity — я чув, що її пишуть в якомусь університеті на замовлення Microsoft. В цій системі для обчислень використовується графічний процесор. Чи це правда, і, якщо правда, яке ваше бачення загальної ролі графічних обчислень у найближчому майбутньому?
СТІВ БАЛМЕР: Добре. Перед тим, як відповісти на ваше питання, я збираюся зробити заяву з приводу речі, яка мене просто приголомшила. Рівень обізнаності вашої аудиторії щодо майбутніх проектів Microsoft набагато вищий, ніж у всіх, із ким я коли-небудь спілкувався. Мої щирі вітання! (Аплодисменти.)
Singularity — це експериментальна операційна система, що розробляється у нашому дослідному центрі, про який цей пан вже чув і добре знає. В ній використовується зовсім інший підхід до розподілу обчислювального навантаження між головним та рештою процесорів у комп’ютері.
Чесно кажучи, ми й досі вирішуємо цю проблему. Є причини вважати, що спеціалізовані задачі варто розподіляти між асиметричними процесорами, центральним та графічним процесором, як ви щойно згадали. Від цього є певна користь, проте з часом ми все більше схиляємося до думки, що кращою архітектурою у майбутньому буде один процесор загального призначення із багатьма ядрами. Це технічна точка зору. Звичайно ж, на додаток до технічних аргументів існують багато причин, через які це варто або не варто робити з точки зору бізнесу. Проте я щиро вражений тим, що ви так багато знаєте про Singularity.
Добре, гадаю, що на цьому ми завершимо. Мені здається, у вас залишились ще питання, проте я попрошу вас надіслати їх електронною поштою, оскільки нам вже час іти.
Знову хочу подякувати всім присутнім. Це була одна з найбільш цікавих, хвилюючих дискусій за довгий час, і дякую вам за те, що зробили її такою живою! (Аплодисменти.)
КІНЕЦЬ
Додаткова інформація:
Детальнішу інформацію про візит в Україну голови корпорації Microsoft можна отримати у віртуальному прес-центрі.
Віртуальний прес-центр включає інформацію про діяльність Microsoft в Україні. Зокрема, Ви можете ознайомитись з результатами найуспішніших проектів компанії «Майкрософт Україна» в галузі впровадження програмних рішень на провідних українських підприємствах, переглянути відео матеріали про реалізовані проекти в сфері освіти та дізнатися про соціальні ініціативи корпорації. Інформація на віртуальному прес-центрі надається англійською мовою.
Фото генерального директора корпорації Microsoft Стіва Балмера можна переглянути за цим посиланням.