Зустріч Стіва Балмера з українськими партнерами та клієнтами

Київ, Україна
20 травня 2008 р.

СТІВ БАЛМЕР: Для мене — велика честь бути тут сьогодні з вами, ділитися думками щодо перспектив Microsoft та всієї ІТ-індустрії. Це — мій перший день в Україні, і я дуже схвильований тим, що приїхав сюди. Я отримав можливість набути нових знань про наших споживачів та партнерів, і щиро радий, що у цьому мені допомагатимете саме ви.

Сьогоднішній ранок видався доволі насиченим. Я зустрічався із співробітниками нашої компанії, а також із представниками уряду, з якими ми говорили про розвиток ІТ-індустрії в країні, про захист інтелектуальної власності та ще купу важливих речей.

Наприкінці дня я дійшов висновку, що кожен розглядає важливість інформаційних технологій з декількох різних точок зору. Якщо ви — бізнесмен, який шукає шляхи підвищення продуктивності свого підприємства, ІТ має для вас важливу роль саме в сенсі оптимізації робочих процесів. Якщо ж ви знаходитесь тут як громадянин своєї країни, то розглядаєте важливу роль ІТ в розрізі економіки та суспільства.

В Сполучених Штатах галузь інформаційних технологій посідає 3-тє місце на ринку за кількістю зайнятих в ній працівників. Тільки подумайте — третя по всьому ринку! Сьогодні інформаційні технології радикально змінюють будь-які процеси, що відбуваються в освіті, науці, охороні здоров’я, не кажучи вже про їхню історичну роль у полегшенні людської праці на роботі чи вдома. Таким чином, в багатьох сенсах важливість інформаційних технологій постійно зростає.

Наша компанія вбачає свою місію в тому, щоб допомагати людям та компаніям в усьому світі повною мірою реалізувати свій потенціал. Адже ми вважаємо, що перевага інформаційних технологій полягає саме в сприянні людській продуктивності, креативності та творчій уяві.

Сьогодні я вперше приїхав до України, зустрівся із персоналом нашого представництва — а це понад 100 чоловік. І хочу підкреслити, що найважливіше і особисто для мене, і для нашої компанії, яка декілька років тому вийшла на український ринок, — це усвідомити бурхливий розвиток індустрії інформаційних технологій, який переживає ваша країна.

Чим більшою стає індустрія, тим більше можливостей вона відкриває для кожного, зокрема, для Microsoft та інших міжнародних та місцевих компаній, що ведуть свій бізнес на даному ринку.

Давайте називати речі своїми іменами: в Україні вже дуже, дуже сильно розвинений ринок інформаційних технологій. Цього року в Україні за прогнозами буде продано понад 2,5 мільйони комп’ютерів, і це за трохи понад 40 мільйонів населення. Це дуже серйозна цифра, якщо замислитись. І тим не менше, я прогнозую, що через два, три, чотири роки в цій країні будуть щорічно продавати по 5–7 мільйонів ПК для шкіл, уряду, домашніх користувачів, малого та великого бізнесу.

Наша компанія будувалася і, якщо хочете, розвивала свій бізнес на базі простого правила. Воно говорить, що мікропроцесори — це майже ідеальний розум, і все, що ми маємо зробити, щоб змінити світ, — забезпечити їх правильним програмним забезпеченням.

Мене часто питають, що нас мотивувало, яким було наше бачення, як виглядала наша стратегія тридцять з гаком років тому, коли було засновано корпорацію Microsoft. Насправді наша стратегія була практично такою, якою і зараз.

У 1974 році Білл Гейтс, якому тоді було 17 чи 18 чи 19 років, та його друг, майбутній співзасновник корпорації Пол Аллен побачили перший персональний комп’ютер та сказали одне одному: «Ми можемо написати будь-яке програмне забезпечення, що буде потрібне для цієї машини!» Такі от звичайні речі, які ти можеш сказати собі, коли тобі 17 або 18 років. Можливо, це була не зовсім правда, але ця фраза влучно віддзеркалює наше бачення та наші стратегічні цілі сьогодні. Ми хочемо бути світовим лідером у розробці інноваційного програмного забезпечення.

Програмне забезпечення змінюється. Воно рухається вперед. Інколи його встановлюють на домашньому комп’ютері, а інколи — на підприємстві. Інколи програмне забезпечення «живе» в Інтернеті та відображає на екрані текст, малюнки і рекламу; інколи воно вбудоване у пристрій та потрапляє до ваших рук, наприклад, із придбанням нового смартфону.

Отже, наша місія, наше покликання полягає в тому, щоб бути провідним інноватором у галузі розробки ПЗ та прокладати шлях цим інноваціям на робочі столи користувачів, на підприємства, в Інтернет та на різноманітні пристрої — від ПК і телефонів до телевізорів та ігрових консолей. Це, мабуть, найглобальніша стратегія серед усіх компаній в ІТ-індустрії.

На наші зустрічі приходять багато корпоративних користувачів, і час від часу вони питають: чому ви фокусуєтесь на окремому споживачі? Чи не варто повністю зосередитися на рішеннях для бізнесу? Проте за довгі роки роботи ми побачили, що бізнес та домашніх споживачів не можна відокремити одне від одного. Люди хочуть застосовувати вдома те, чим вони користуються на роботі, і навпаки. Велика частина магії персонального комп’ютеру полягає саме в тому, що він усюди використовується однаково — вдома чи на роботі, для розваг чи під час ведення бізнесу.

Наша компанія завзято вірить у силу програмного забезпечення. Цього року ми інвестуємо понад 7 мільярдів доларів у дослідження та розробку. Це, напевно, зробить нас однією з двох чи трьох провідних компаній у світі за рівнем річних інвестицій у дослідження та розробку. Ми займаємось всіма можливими видами досліджень, навіть розробкою математичних алгоритмів. Я час від часу питаю Білла Гейтса, чому він вважає, що нам потрібні математичні алгоритми. Він зазвичай відповідає: «Точно не знаю, але повір, Стіві, хлопці, що їх вигадують, такі розумні!» (Сміх.) Так от, наші експерти працюють над розробкою найрізноманітніших речей — від математичних алгоритмів до Windows, Office, SharePoint та купи інших важливих і хвилюючих інновацій. Ось те, що надихає нас та стимулює рухатись далі.

Протягом багатьох років ми казали, що мета нашої компанії — поставити комп’ютер на кожний стіл в кожному домі. Наразі комп’ютери стоять ще далеко не на кожному столі й навіть не в кожному домі, і не дивлячись на це, наші стратегія та бачення стали ще набагато ширшими.

Одна з найбільших сфер бізнесу, де ми запроваджуємо інновації, — це корпоративний сегмент. Ми прагнемо забезпечити корпоративних користувачів технологіями, які б допомогли їм підсилити роль людського фактору на шляху до успіху — те, що ми називаємо People-Ready Busіness. Більшість бізнесменів скажуть вам, що найціннішим ресурсом компанії є люди. Проте навіть забезпечуючи працівників компанії засобами та інформацією, необхідними для роботи, ми все ще дуже далеко від своєї мети.

Минулого тижня нашу штаб-квартиру в Сиетлі відвідали понад 100 керівників компаній зі всього світу, включаючи Siemens, Wal-Mart, General Electric та багато інших. І коли кожного з них питаєш про найболючішу проблему, пов’язану із використанням ІТ, всі виявляють бажання легше та швидше діставатися до інформації, необхідної для прийняття рішень.

Лишень замисліться. Скільки разів знайомі керівники скаржились вам на інформаційні технології — вони, мовляв, занадто повільні, вони занадто дорогі і таке інше? Мабуть, багато? І тим не менше, коли вони намагаються описати найважливіший аспект своєї роботи, то говорять: «Мені потрібна інформація».

Розкажу вам одну зі своїх улюблених історій. Декілька років тому я сидів у літаку поруч з одним чоловіком. Він дивився, як я гортаю комп’ютерні журнали, і через деякий час сказав: «Ви, мабуть, працюєте в комп'ютерному бізнесі?» А я, коли сиджу поруч із кимось в літаку, трохи нервую: мені часто дістаються балакучі сусіди, які весь час не стулюють пельки. Проте я сказав: «Так, так, я працюю в комп’ютерному бізнесі». А тоді, мабуть, виявиться, що йому треба щось полагодити у Windows? — я не мав жодної гадки про те, що він питатиме далі.

Він сказав: «У нашій компанії також багато комп’ютерів». Я сказав: «Чудово, радий чути, це дуже добре». Він продовжив: «Але я хочу вас щось запитати». — «Що саме?» — «Я займаюся тим, що призначаю ціни на поліси автострахування. У мене є теорія, що для людей, які придбають машину між Різдвом та Новим роком, треба виставляти більшу ціну на автоцивілку, оскільки вони, ймовірно, планують добряче напитись і тим самим підвищують ризики з точки зору страхової компанії».

О, я бачу, що ви посміхаєтесь. Насправді, не така вже й погана теорія. Тож я повернувся до нього і одповів: «Ну й до чого тут комп’ютери?» Він сказав: «Я знаю, що нашим комп’ютерам насправді завжди відомо, правий я чи ні, то чому ж вони не можуть просто надати мені цю інформацію?»

Концепція People-Ready Business передбачає застосування компанією не лише суто бізнесових програмних засобів, що сприяють активному розвитку її бізнесу, а й інструментів, які допомагають її співробітникам спільно працювати над проектами, аналізувати інформацію та робити з неї висновки. Таким чином, інформація використовується не тільки для підвищення продуктивності окремого працівника, а загалом для підсилення ролі людського фактору в успішній роботі компанії. Всі інновації, які ми пропонуємо та будемо пропонувати корпоративному сектору, вкладаються в рамки поняття People-Ready Business.

Як я вже зазначав, Microsoft активно інвестує в дослідження та розробку. Ось перелік всіх нових продуктів, які ми виводили на ринок протягом поточного фінансового року, що закінчується 30 червня. На вигляд він досить довгий, так? Там є й операційні системи, і продукти для підтримки ІТ-безпеки, і рішення для системних адміністраторів, і веб-продукти, і засоби розробки, і нові версії CRM- та ERP-систем, і розважальні продукти, і, зрештою, програми та засоби для аналізу, публікації та спільного користування інформацією. Так, це великий список, проте, якщо у нього інвестовано 7 мільярдів доларів, він просто не може не бути великим. І це саме ті інновації, які здійснять радикальний вплив на використання комп’ютерів нашими корпоративними, та й домашніми споживачами.

Ми називаємо цей рік рекордним за інноваціями. Проте раніше ми казали те саме і про 2007, і про 2006, і про 2005, і про 2004 роки. І це допомагає краще зрозуміти, куди ми рухаємось — не лише корпорація Microsoft, а й уся індустрія.

Люди часто питають, чи сповільниться бурхливий потік змін та інновацій в ІТ-індустрії? Ми користуємось персональним комп’ютером вже понад 30 років, тож, можливо, вигадувати щось нове стане дійсно трохи складніше. Незважаючи на це, я впевнений, що темп появи інновацій зростатиме щонайменше протягом 10–15 років. Не впевнений щодо 30 років, але 10–15 — це точно.

Наразі комп’ютери ще не вміють робити багато з того, що ми від них хочемо. Ви коли-небудь намагалися розмовляти із комп’ютером? Поки що він не дуже добре відповідає. Навіть якщо він розпізнає ваш голос, він ще не уловлює ваші наміри — ось чому мають навчитися комп’ютери протягом наступних 10 років. Я б хотів, щоб я міг сказати комп’ютеру: «Будь ласка, підготуй мене до зустрічі з прем'єр-міністром України». Якщо я скажу це моїй асистентці, вона знатиме, що треба робити. Вона відвідає цілу низку сайтів, подивиться, чи зустрічався із прем’єр-міністром України Білл Гейтс або хтось інший з наших топів, і так далі, і таке інше. Але ж вся ця інформація знаходиться в моєму комп’ютері!

Чому ж комп’ютер сам не розуміє, що мені від нього потрібно? Звісно, в перший раз можна й розгубитися, але я щодня готуюсь до якихось важливих зустрічей. Чому б комп’ютеру самому не відвідати веб-сайт найпопулярнішого українського видання та не перевести на англійську всі нещодавні статті про прем’єр-міністра? Через 10 років він навчиться, як діяти в подібній ситуації.

Через 10 років набагато простіше стане й моєму сусіду-страхівнику. Він просто скаже комп’ютеру: «А нумо покажи мені позови від всіх клієнтів, які купували машини в період між Різдвом та Новим роком».

Значно зміниться й індустрія засобів масової інформації та розваг. За 10 років всі носії інформації, які ми дивимось, слухаємо або читаємо, будуть доставлятися нам в електронному і переважно в електронному вигляді. Ви навіть не зможете відрізнити газету від телепередачі! Текст, відео та звук буде інтегровано між собою, що забезпечить радикально новий досвід «споживання» відомостей зі ЗМІ.

Звісно ж, ви можете почати глузувати з мене — чому я тоді стою тут із цими шматками паперу? Чому я просто не приніс якийсь електронний пристрій? Як би там не було, а в аркуша паперу поки що найзручніший користувацький інтерфейс. Аркуш можна зім’яти, а електронний пристрій — ні. На аркуші легко писати або робити примітки прямо від руки. А через 10 років у нас будуть цифрові екрани, такі ж тонкі та легкі, як цей аркуш. І ось тоді всі аргументи вказуватимуть на те, що інформацію краще споживати в електронному вигляді.

Так, дайте я роздивлюся… а ось і він! Он там стоїть хлопець, який записує мою промову на відеокамеру. Я читаю дуже, дуже багато промов, і мене щоразу записують на відеокамери. Але я жодного разу не зустрічав людину, яка б передивлялася мої промови на відео. Чому? Тому що це незручно. Але уявіть собі, що синхронний відеозапис моєї промови передається бездротовою мережею на тоненькі, легенькі електронні екрани, які триматиме в руках кожен з вас. Зробіть примітку, і її буде автоматично синхронізовано з відеозаписом моєї промови, а також із презентацією PowerPoint, яку я вам показую. Примітку можна відправити електронному поштою своєму колезі. Клацнувши на ній, він одразу ж побачить потрібний момент відео. Може тоді хтось-таки почне дивитись мої промови. Припустимо, що хтось написав у примітці: «Стів верзе якісь дурниці» (сміх), і тоді хтось інший миттєво побачить, що я насправді казав тієї секунди.

Інновацій так багато! Наведу ще один приклад, один з моїх улюблених прикладів, який спонукає людей замислитись. Насправді до його практичної реалізації залишилось зовсім небагато. Припустимо, що я дивлюся телевізор. Я люблю гольф. Я дивлюся, як мій улюблений гравець Тайгер Вудс грає у гольф, він робить блискучий удар, і я кричу в бік телевізора: «Гей, Білле, ти бачив, як Тайгер щойно поклав м’яча?» Мій телевізор починає швидесенько міркувати: «Так, це був голос Стіва, і він звертався до Білла. Білл, Білл… кого Стів кличе Біллом? А, ну звичайно ж, Білла Гейтса! А де зараз Білл Гейтс? І чи не проти він, щоб його потурбував Стів?» Звісно, Білл завжди доступний для Стіва. Так от, телевізор знаходить Білла в його бунгало десь на маленькому острівку в Карибському морі, і Білл раптом чує голос: «Гей, Білле, ти бачив, як Тайгер щойно поклав м’яча?"». Телевізор автоматично вмикається, і Білл бачить саме той момент, про який я йому щойно повідомив. Білл подивиться і скаже мені: «Слухай, а яка в нього марка м’яча? Потрібно й нам мати такі».

Я спрямовую пульт від телевізора на м’яч,  система сканує його зображення, надсилає до Інтернету, виконує пошук серед зображень і повертає результат: «Це нова модель м'яча Nike Elite, не бажаєте придбати 12 штук?» (Сміх.) А я кажу: «Ні, дякую. Я куплю 24, 12 — Біллу, а 12 — собі».

Смійтеся, смійтеся! Лише через 10 років це перетвориться на неминучу реальність.

Отже, і Microsoft, і вся ІТ-індустрія готові запропонувати людству ще силу-силенну інновацій — і не лише цього та навіть наступного року, і не лише в бізнесі. Нас очікують надзвичайно захоплюючі часи.

Багато хто з вас, мабуть, хоче зрозуміти, а які ж внутрішні зміни відбудуться в ІТ-індустрії? Так от, за моїм прогнозом спосіб написання програмного забезпечення протягом наступних десяти років зміниться значно сильніше, ніж за попередні десять. Ми вже багато років втлумачуємо і фінансистам, і працівникам телекомунікаційних компаній, що Інтернет змінить їхнє життя. Так само протягом наступних 10 років Інтернет повністю змінить наше сприйняття програмного забезпечення.

У нас, звісно ж, залишаться і настільні програми, і персональні комп’ютери, і мобільні телефони. Але тепер будь-яке програмне забезпечення складатиметься з компонентів, частина яких буде виконуватись на локальній машині, частина — в Інтернеті, а частина, можливо, — в корпоративній мережі. Все це дасть змогу покращити роботу програмного забезпечення, зробити його динамічнішим, знизити його сукупну вартість володіння для бізнесу. Ми називаємо це трансформацією — концепція «просто ПЗ» перетворилася на «ПЗ + сервіси».

Через 10 років багато з представників бізнесу, присутніх в цій залі, більше не оперуватимуть тією ІТ-інфраструктурою та центрами обробки даних, які в них є зараз. Дані будуть зберігатись та оброблятись в зовнішніх ЦОД, що обслуговуватимуться Microsoft або іншими подібними компаніями. Ось до чого приведе фундаментальна зміна концепції програмного забезпечення.

Серед вас є споживачі, які наразі вирішують, чи варто використовувати технології Microsoft в якості платформи для подальшого руху власного бізнесу. Серед вас також є партнери, яким щодня доводиться обирати, на що витрачати свою енергію та зусилля: на реалізацію комплексних рішень на базі продуктів Microsoft або чиїхось іще. Мені здається, що Microsoft — це гарний вибір і для тих, і для інших.

У нас багато чудових партнерів в Україні — взяти хоча б такі надзвичайні компанії, як «Інком» та SoftServe. У нас багато чудових клієнтів, з якими ми реалізували цілу низку інноваційних, справді фантастичних проектів. Це й такі компанії, як «Укртелеком» та «Укравто» , це й такі визначні клієнти, як Північний гірничо-збагачувальний комбінат. Багато, багато провідних компаній України та інших країн світу, що працюють в галузі фінансових послуг, автомобілебудування, роздрібної торгівлі, дистрибуції та інших сферах економіки, використовують програмне забезпечення Microsoft в якості однієї з повноцінних складових своєї бізнесової стратегії.

Хочу подякувати всім присутнім клієнтам, всім партнерам, а також завчасно подякувати всім, хто наразі розмірковує, чи не стати нашим клієнтом.

Дякую всім за надану мені можливість виступити. Тепер я із задоволенням відповім на ваші питання, послухаю ваші думки та коментарі. Якщо ж ви не встигнете щось запитати, надішліть мені листа на steveb@microsoft.com. Пишіть все, що заманеться. Щиро дякую! (Аплодисменти.)

МОДЕРАТОР: Можемо починати сесію запитань-відповідей зі Стівом. Можете задавати питання будь-якою мовою. Один мікрофон — всередині зали, і в мене є ще один, яким також можна користуватися.

СТІВ БАЛЛМЕР: Я думаю, пане, його вже увімкнено. Він був вимкнутий, але зараз має працювати. Ні, не працює.

ПИТАННЯ: (Без мікрофону). Питання перше: не секрет, що в Україні використовується відносно мало ліцензійного ПЗ, зокрема, Microsoft. Як ви намагаєтесь впливати на наш ринок та формувати підґрунтя для подальших радикальних змін у цьому напрямку?

СТІВ БАЛЛМЕР: Так. Рівень комп’ютерного піратства в Україні дійсно високий у порівнянні з іншими країнами світу. Сьогодні в мене була дуже гарна зустріч із Прем’єр-міністром та Міністром внутрішніх справ, і я говорив не лише від імені Microsoft. Звичайно, наша компанія прагне збільшити свій прибуток, але насправді проблема комп’ютерного піратства є набагато болючішою для місцевих компаній, аніж для міжнародних. Чому? Тому що в структурі доходів місцевої компанії прибуток від продажів на локальному ринку займає куди більшу частку, аніж, скажімо, в Microsoft. І, чесно кажучи, я був дуже вражений тією палкою готовністю боротися із комп’ютерним піратством, яку продемонстрували ваші прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ.

Можна виділити чотири складові комп’ютерного піратства та боротьби із ним. Одна з них — це виготовлення контрафактного товару. Міністерство внутрішніх справ вашої країни вже вдавалося до активних дій в цьому напрямку, але я думаю, надалі воно буде ще активнішим. Друга — це підтримка на урядовому рівні, і мені здається, що ваш уряд усіма руками «за» легальну продукцію. Звичайно, запровадження державної підтримки щодо захисту інтелектуальної власності може зайняти певний час — в урядів є свої бюджети, і так далі, і таке інше, але бачення проблеми вашим урядом видається мені принципово вірним.

На мою думку, великий бізнес в Україні, та й в інших країнах, насправді не хоче використовувати неліцензійне ПЗ. Ця проблема має вирішуватися не законодавчими, а скоріше, просвітницькими діями, і я думаю, що разом із вами ми цілком здатні провести успішну роз'яснювальну роботу.

Остання дійсно шкідлива форма піратства, на якій варто сконцентрувати свою увагу, пов'язана із роздрібними продавцями. Це можуть бути як маленькі компанії, що власноруч збирають комп'ютери, так і дилери, які встановлюють на готові комп'ютери піратське ПЗ. Ось, мабуть, та сама сфера, яка потребує найбільш рішучих дій з боку Міністерства внутрішніх справ.

Мене часто питають, а як щодо простих споживачів, звичайних власників домашніх комп’ютерів, які звикли до використання піратського ПЗ? Мені це також не подобається, проте даний процес можна цілком успішно контролювати, якщо ми ліквідуємо решту форм комп’ютерного піратства. Ось чому я думаю, що на початку нам варто зосередитись на перших трьох складових.

ПИТАННЯ: Будь-яке ПЗ, не зважаючи, наскільки воно хороше, наприклад, Microsoft Dynamics, потребує спеціалістів високої кваліфікації, щоб його встановлювали та підтримували. Яка політика Microsoft відносно навчання та підготовки кадрів, починаючи з ВУЗ-ів?

СТІВ БАЛЛМЕР: Мабуть, найбільша доля інвестицій Microsoft в таких країнах, як ваша, припадає на навчання та передачу знань гравцям локального ринку. З вашого питання можу зробити припущення, що існуючий персонал потребує ще глибших технічних навичок, зокрема, щодо роботи із нашою лінійкою продуктів Microsoft Dynamics, і я обов’язково поговорю про це із Еріком Франке, який очолює українське представництво Microsoft. Я бачу його в кінці зали… Думаю, це буде перша ж тема, яку ми обговорюватимемо по завершенню цієї зустрічі.

Цікаво, що ви згадали Microsoft Dynamics, оскільки значна частина коду цих продуктів пишеться на наше замовлення саме в Україні. Це могло б допомогти нам вибудувати на українському ринку сильну базу відповідних навичок… я обов’язково подумаю над вашим питанням, щиро дякую.

ПИТАННЯ: Пане Баллмер, ви зазначили, що Microsoft щороку витрачає по 7 мільярдів доларів на дослідження та розробку, щоб залишатися головним постачальником найновітніших технологій для компаній з усього світу. В мене таке питання: якщо оцінити порівняльні та конкурентні переваги українського ринку, що ви думаєте стосовно можливості відкриття в Україні центру розробки Microsoft? Чи не варто було б вкласти деяку суму в ті мозкові ресурси, якими славиться українська галузь інформаційних технологій? Дякую, пане.

Перепрошую, забув представитись — мене звуть Хорхе Зукоскі, я президент Американської торгівельної палати в Україні. Дякую, Стіве.

СТІВ БАЛЛМЕР: За іронією долі, це один з моментів, який викликає серед нас найбільше суперечок. Наразі в Україні розробляється більше ПЗ Microsoft, ніж в будь-якій іншій країні світу, за виключенням Китаю, Індії, США, Ізраїлю та Данії. Лише там обсяг розробки більший, аніж в Україні.

Наразі в Україні немає спеціального центру досліджень та розробки Microsoft, проте на нас працюють понад 300 програмістів з компаній-партнерів, отже фактично розробка вже ведеться, і ведеться активно. Поки що вона стосується лише продуктів Microsoft Dynamics. Отже, ми вже інвестуємо в інтелектуальні ресурси України. Можливо, ми б могли робити ще більше, і це те саме питання, яке я намагаюся прояснити для себе протягом цього візиту до Києва. Проте повторюся, ми вже інвестуємо значні кошти в дослідження та розробку власного ПЗ на території України. Різниця лише в тому, що ці процеси відбуваються в місцевих компаніях, а не в нашій.

ПИТАННЯ: Пане Баллмер, в мене питання щодо принципу формування цін на ваші продукти та послуги, зокрема, на ті, що надаються через Інтернет. Питання стосується стратегії ціноутворення, і насправді його попросив задати мій 14-річний син. Він був глибоко вражений, коли я сказала, що незабаром побачу вас. Питання таке: чому користувачі Xbox Live мають платити за послуги, в той час як власники Sony PlayStation отримують доступ до аналогічної мережі безкоштовно? Не впевнена, це правда чи ні, проте буду вдячна за відповідь. (Сміх.)

СТІВ БАЛЛМЕР: По-перше, користувачам Xbox Live пропонується декілька пакетів послуг. Є безкоштовний пакет, а є пакет, за який стягується абонентська плата. Радий, що вашому синові подобається саме останній. (Сміх.) Це мало статися!

Хочу також підкреслити, що в Sony PlayStation немає мережі гравців як такої. Користувачі PlayStation можуть підключитися до Інтернету, проте в цих пристроях немає вбудованої технології, яка б дійсно об’єднувала в єдину спільноту гравців зі всього світу. Ось чому ми вбачаємо одну з найвизначніших переваг нашої ігрової консолі в тому, що вона дає змогу використовувати Інтернет для інтерактивних ігор та розваг значно цікавіше та ширше, ніж це дозволяє Sony.

В житті багато спокус, і не всі вони безкоштовні, проте для нашої улюбленої 14-річної цільової аудиторії все має бути щонайменше дешевим. Нехай ваш син напише мені на steveb@microsoft.com. Я надішлю йому безкоштовну гру, навіть якщо не надам безкоштовну передплату на Xbox Live. (Сміх.)

ПИТАННЯ: Пане Баллмер, майже десять років тому ви говорили, що вашій компанії не подобається ідея Open Source, програмного забезпечення з відкритим кодом. Що ви думаєте про це зараз? Як далеко Microsoft просунеться у реалізації ініціативи Microsoft Open Source та інших подібних заходів цього року?

СТІВ БАЛЛМЕР: Спочатку кілька коментарів. Фраза, яку ви навели, пролунала багато років тому. З того часу щось змінилося, а щось залишилося таким, як і було. Поняття Open Source (відкритий код) насамперед являє собою повноцінну бізнес-модель. Ми конкуруємо не з Open Source, а з певними продуктами, що відповідають цій концепції. Ми змагаємось із Linux, із Open Office, проте сама модель відкритого коду за своєю суттю є бізнес-моделлю, щоправда, дуже незвичною.

Якщо хтось із вас не зовсім розуміє, про що йде мова, трохи поясню: ентузіасти з усього світу у вільний час пишуть програми, за які їм ніхто не платить, а потім діляться цими програмами з усіма охочими за певної умови, що їхні продукти ніколи не буде переведено на комерційну основу.

Ми ж, як і будь-яка комерційна компанія, маємо наполегливо працювати, швидко рухатись і пропонувати нашим користувачам якомога кращі продукти, щоб випереджати Linux, Open Office та інших конкурентів.

Отже, ми змагаємось і маємо добре змагатись. Open Source — це незвичайна бізнес-модель. Тільки уявіть собі, що я прийшов до одного з клієнтів, який, наприклад, займається автобізнесом, і сказав йому, що до нього може прийти новий клієнт, який одразу ж стане його конкурентом. В них немає моделі ціноутворення, вони безкоштовно діляться своїми ідеями — складна пропозиція.

Можливо, я не зовсім точно описав бізнес-модель Open Source. Проте я думаю, нам варто визнати, що багато користувачів та деякі члени суспільства виграли від застосування такої моделі.

Ми будемо змагатись, проте ми також хочемо співпрацювати. Ми заохочуватимемо розробників ПЗ із відкритим кодом писати якомога кращі програми для Windows. Мені б хотілося, аби найкраще ПЗ із відкритим кодом працювало у Windows краще, ніж навіть у Linux. Тож сьогодні ми більш вдумливо ставимося до концепції Open Source.

ПИТАННЯ: За останні 100 тисяч років людство зазнало чимало змін. Ми побачили вогнепальну зброю, паровий двигун і, зрештою, Інтернет. Чи можете ви як людина, що має таку палку пристрасть до інформаційних технологій і володіє глибокими знаннями в цій сфері, спрогнозувати, яка чергова визначна подія або річ здійснить на нас такий великий вплив?

СТІВ БАЛЛМЕР: Взагалі-то мого досвіду достатньо, щоб із впевненістю розмірковувати про наступні 5, ну нехай 10 років. Ви ж зачепили набагато ширший горизонт. Якщо ви спитаєте, яка найвизначніша інновація трапиться в нашій індустрії протягом наступних десяти років, я назву два типи фундаментальних, дуже фундаментальних інновацій.

По-перше, це розпізнавання природних мов. Це дуууууже визначна інновація, оскільки вона докорінним чином змінить парадигму доступу людини до інформації. Ми не будемо власноруч шукати на комп’ютері інформацію, ми просто будемо казати йому, що саме потрібно відшукати та систематизувати.

Можливість просто СКАЗАТИ комп’ютеру: «Знайди обсяг продажів нашої продукції в Україні та порівняй його із таким у Польщі» стане справжнім проривом, вона дасть нам змогу висловлювати свої накази машині на якісно новому семантичному рівні.

Другий фундаментальний прорив буде пов’язаний із способом розробки програмного забезпечення. Сьогодні це робиться майже так само, як було 30 років тому, коли я прийшов до Microsoft. Ми не висловлюємо комп’ютеру свої команди, як звикли це робити у повсякденному житті, ми пишемо програмний код. Ми не описуємо модель бізнес-процесів, модель певного природного феномену або наукового процесу. Ми всього-на-всього старанно пишемо інструкції мовою низького рівня.

Отже, і спосіб використання комп’ютера, і спосіб його програмування піднімуться на новий семантичний рівень, і це буде одна з найбільших перемог в нашій індустрії.

Ви спитаєте, що це значить? Це значить, що через 10 років ми навіть не будемо сприймати комп’ютер як пристрій, яким треба оперувати. В наших очах це буде лише екран для відображення інформації.

ПИТАННЯ: Доброго дня! Я працюю в компанії, яка є одним з п’яти провідних збирачів комп'ютерів у цій країні.

Моє питання стосується апаратного забезпечення. Не можу погодитися з вами, що апаратне забезпечення — це лише монітор, за допомогою якого ми слідкуємо за роботою ПЗ. Втім, чи не вважаєте ви, що наразі створення нового програмного забезпечення займає більше часу, ніж розробка нового обладнання?

Півтора роки тому ви випустили Windows Vista, і коментарі від американських компаній з цього приводу були дуже простими — «ми не готові міняти свої комп’ютери, бо це занадто великі витрати». Проте сьогодні ситуація змінилась. Конфігурація навіть бюджетних ПК, які ми продаємо споживачам цього року, передбачає наявність щонайменше 2 Гбайт оперативної пам’яті. Це перевищує системні вимоги, необхідні для встановлення Vista. Intel створює нові процесори швидше, ніж ви випускаєте нові операційні системи. Чи означає це перемогу апаратного забезпечення над програмним? Це було перше питання.

І друге питання: ви — видатна особистість, а що особисто мотивує вас сьогодні? В чому ви вбачаєте новий виклик особисто для себе?

СТІВ БАЛЛМЕР: Ви говорили так, ніби апаратне та програмне забезпечення змагаються одне з одним. Я ж думаю, що це — найкращі друзі. (Сміх.) Проте в якомусь сенсі ми дійсно прийшли до цікавої ситуації: в залежності від того, як подивитись, можна сказати, що програмне забезпечення розвивається швидше від апаратного чи навпаки. Чому так сталося? Тому що три роки тому комп’ютерна індустрія зазнала фундаментальної зміни. Протягом перших тридцяти років існування комп’ютеру вважалося, що швидкість роботи мікропроцесорів подвоюється кожні 18 місяців. Наразі цього більше не трапляється. Звичайно ж, Intel все ще здатний розмістити на мікросхемі вдвічі більше транзисторів, ніж було раніше, проте вони не змусять мікросхему працювати швидше, оскільки тоді вона б занадто сильно нагрілася. Створити адекватну систему для охолодження такої мікросхеми неможливо. Це означає наступне: якщо ми хочемо протягом п’яти років навчитися використовувати нові можливості апаратного забезпечення (скажімо, мультипроцесорність чи багатоядерність), ми маємо переробити все програмне забезпечення, що є у світі: Windows, програми від інших постачальників ПЗ,ваші власні програми.

Так хто ж розвивається швидше? Апаратне забезпечення змінюється швидко, і програмам важко його наздогнати. З іншого боку, ПЗ хотіло б працювати за старою схемою і могло б працювати, але апаратне забезпечення в цьому сенсі більше не здатне вдосконалитись.

Звісно ж, після появи нових технологій нам хочеться, щоб увесь світ одразу став іншим. Але програмне забезпечення потребує певного часу на повну переробку і потребує його саме через обмеження фізичних властивостей процесорів, а також через відсутність радикально нових технологій охолодження.

Ось цікавий факт. Якщо все-таки ще кілька разів подвоїти швидкість роботи мікропроцесора, для його охолодження знадобиться пристрій розміром із кімнату. Нам доводиться повністю переробляти ПЗ просто через те, що апаратне забезпечення більше не здатне робити речі, яких ми від нього вимагаємо.

Що ж стосується моєї особистої мотивації — мене надихають три речі. Перша — я обожнюю те, що ми робимо. І моя компанія, і вся індустрія — ми створюємо продукти, які феноменальним чином змінюють світ, і це захоплює мене, надає наснаги і робить щасливим.

Друга — я обожнюю людей, з якими працюю: наших споживачів, наших партнерів, наших співробітників. Я насолоджуюся такими насиченими днями, як сьогодні. Ми з Дмитром зустрілися о шостій ранку. Моє знайомство з Києвом обмежилося пробіжкою з готелю, коли ми поспішали на зустріч. Я дістануся ліжка не раніше 11 вечора десь у Тель-Авіві, проте буду надзвичайно щасливий від спілкування зі стількома чудовими, цікавими, визначними людьми, які роблять стільки визначних справ.

І третя — я обожнюю виклики. Звичайно, хтось скаже, що моя улюблена гра в гольф — це також виклик. Але я не дуже добре граю в гольф. Я люблю виклики в тих галузях, в яких почуваюся професіоналом, і отримую велике задоволення від викликів, що чекають на мене в конкуренції та в розвитку бізнесу.

Ось три речі, які мене надихають.

ПИТАННЯ: Ви говорили про те, які інформаційні технології з’являться у майбутньому, а я б хотів запитати вас про майбутнє ІТ в українському корпоративному секторі. Говорять, що американські компанії за рівнем використання інформаційних технологій випереджають українські десь на 10 років. Тож чи не могли б ви описати ключові виклики, ідеї, тенденції, що спостерігалися в корпоративному секторі США протягом останніх кількох років? Чого нам слід очікувати в нашому корпоративному сегменті? Дякую!

СТІВ БАЛЛМЕР: Ринок Сполучених Штатів жодним чином не випереджає український на 10 років. Світ став пласким — рік чи два тому навіть вийшла книга із такою назвою. Інформаційні технології розповсюджуються надзвичайно швидко.

Найбільш прогресивні компанії України знаходяться приблизно на тому ж рівні використання інформаційних технологій, що й аналогічні компанії в США. Це, звісно ж, не означає, що середньостатистична українська компанія знаходиться на одному рівні з середньостатистичною американською. Зокрема, за рівнем проникнення інформаційних технологій в секторі малого та середнього бізнесу Сполучені Штати випереджають не лише Україну, а й всю Європу. Проте у величезних корпораціях, особливо в телекомунікаційних компаніях, ситуація практично одна й та сама. Якщо керівник компанії щиро прагне перетворити інформаційні технології на свою стратегічну перевагу, використовуючи їх для підсилення ролі людського фактору на шляху до успіху, він намагатиметься автоматизувати кожну дрібницю. У нас багато таких клієнтів.

Загалом, якщо казати про глобальні тенденції використання ІТ у світовому бізнесі, наразі спостерігається тяжіння до технологій, які допомагають співробітникам підприємств спілкуватися та співпрацювати одне з одним. Це не так важливо для відносно невеликих країн Західної Європи. Проте в країнах такого розміру, як Україна, яка, до того ж, підтримує тісні бізнесові стосунки з Росією, країнами Європейського Союзу та США, технології спілкування та співпраці між географічно розкиданими представництвами, партнерами та клієнтами мають надзвичайно велике значення. У майбутньому голосові та відеокомунікації будуть передаватись по IP-мережах та публікуватись у спільних джерелах за допомогою ПЗ на зразок того, про яке я розповідав, коли говорив про відеозапис промови. Гадаю, ця концепція ще не здійснила такого перевороту в Україні, як в деяких інших країнах світу. Українські компанії ще просто недостатньо обізнані про неї.

ПИТАННЯ: ІТ-індустрія завжди була однією з тих рушійних сил, які допомагали економікам різних країн влитися в єдину глобальну економіку. Наразі ми спостерігаємо процеси синхронізації та уніфікації міжнародних політичних систем, законів та підходів до освіти. Чи вважаєте ви, що інформаційні технології, ІТ-індустрія допоможуть змінити природу ринкової конкуренції на рівні окремих компаній та країн? Дякую.

СТІВ БАЛЛМЕР: Так. Я цілком поділяю ваше бачення, отже, всі мої відповіді будуть «так», і я трохи продовжу вашу думку.

Що дала людству ІТ-індустрія? Вона дала прозорість інформації по всій земній кулі. Ви хочете дізнатись про наслідки землетрусу в Китаї? Достатньо лише скористатись Інтернетом. І розвиток цього феномену ще не добіг свого кінця. Багато людей зазначають чи скаржаться, що Інтернет створено для англомовних, оскільки більша частина інформації в ньому надається англійською. Проте у майбутньому електронні перекладачі стануть настільки досконалими, що для користувача Інтернету не буде значення, якою мовою викладено той чи інший текст. Ось тоді світ стане ще більш зрозумілим та прозорим, і це, безсумнівно, вплине на локальні ринки.

Скільки доведеться заплатити той чи інший товар? Не більше, ніж найнижчу ціну, яку вдасться знайти в Інтернеті. Знайшли в Україні? Чудово. Знайшли в Західній Європі? Чудово. Довелося відвідати латиноамериканські сайти? Чудово, чудово, чудово! Кількість доступної для кожної людини інформації значно зросте.

Я інколи почуваюся як «пенсіонер» ІТ-галузі. Проте я пам’ятаю, коли я тільки-но почав працювати у Microsoft, ми все ще відправляли такі страшні речі, телетексти чи щось таке — як вони там звалися? Якісь дивні повідомлення, які могли йти всю ніч. Сьогодні це навіть важко уявити. Доводилося чекати по кілька днів, щоб дізнатися, що відбувається в іншому куточку планети. Думаю, що технології обміну інформацією, які ми використовуємо зараз, вже радикально змінили ринки та способи конкуренції.

Лишень подивіться, як Boeing та AirBus збирають свої літаки. Це, мабуть, було б неможливо без розвиненої інфраструктури комунікацій, яку утворюють Інтернет та персональні комп’ютери. Тож я гадаю, що ваше спостереження цілком вірне, і така тенденція продовжуватиметься і надалі. Але дозвольте мені на цьому закінчити свої роздуми. Я погоджуюся із вами.

ПИТАННЯ: Останнім часом ми спостерігаємо дві тенденції. Перша — це перехід від настільного ПЗ до веб-служб, а друга — тяжіння до спрощення. Яких змін ми можемо очікувати в політиці ліцензування Microsoft через ці зміни?

СТІВ БАЛЛМЕР: В нас дуже багато схем ліцензування, тому моя відповідь, скоріше за все, буде неповною. Можу припустити, що ваша компанія є одним з наших партнерів або клієнтів?

ПИТАННЯ: Ми — і партнер, і клієнт одночасно.

СТІВ БАЛЛМЕР: Партнер і клієнт. Якщо говорити про загальні речі, то ми сподіваємось, що перехід до концепції «ПЗ + сервіси» допоможе нашим клієнтам замінити або спростити наявну ІТ-інфраструктуру, а також скоротити потребу в кваліфікованому персоналі, необхідному для управління та обслуговування цієї інфраструктури. Перекладаючи вартість і складність ІТ-інфраструктури та всіх робіт з її підтримки на Microsoft за помірну плату, компанія отримає вагому економічну віддачу.

Ми плануємо реалізовувати цю ідею разом із партнерами, щоб забезпечувати клієнтів індивідуальними рішеннями, адаптованими під їхні потреби. Гадаю, вартість наших ліцензій буде більш-менш сталою протягом певного часу, але потім до неї додасться певна сума за те, що ми будемо утримувати та обслуговувати ІТ-інфраструктуру замість клієнта.

Маємо надію, що споживачі зрозуміють, яку користь для них несе в собі наша пропозиція, і погодяться за неї платити. А ми та наші партнери отримаємо шанс заробити трохи більше грошей.

Звичайно ж, це був занадто спрощений опис. Якщо у вас будуть додаткові питання, будь ласка, надсилайте їх на steveb@microsoft.com.

ПИТАННЯ: Пане Баллмер, наша компанія є Золотим партнером і водночас клієнтом Microsoft. Розкажіть, будь ласка, з яких міркувань ви обираєте країну для відкриття чергового центру досліджень та розробки? Можливо, це країна із якимись унікальними особливостями, чи серед її жителів більше талановитих розробників з аналітичним складом розуму, чи вони ще щось роблять краще за інших? Дякую.

СТІВ БАЛЛМЕР: Буду відвертим. Коли ми відкриваємо центри досліджень та розробки в нових куточках світу, це звичайно зумовлене однією з двох причин, і ці причини можуть видатись досить дивними. Одна з них трапляється, коли ми поглинаємо компанію, яка знаходиться за межами Сиетлу. Чому, наприклад, в нас є великий центр досліджень та розробки в Копенгагені? Тому що ми купили компанію з Копенгагену. Чому в нас з’явився великий центр досліджень та розробки в Осло? Тому що ми придбали компанію з Осло. Чому ми відкрили великий центр у Франції? Тому що нещодавно ми купили чотири французькі компанії тощо.

Що ще може сприяти відкриттю центру досліджень та розробки? Велика, дуже велика кількість комп’ютерних талантів у країні. Для цього потрібні три речі. Перша — наявність в країні сильних університетів та сильних студентів. Друга — зростання числа студентів, що навчаються на інженерних спеціальностях. В США та Європі їхня кількість, навпаки, увесь час зменшується. Гадаю, що в Україні справи дещо кращі, а от для США та Західної Європи це дійсно серйозна проблема.

І зрештою, третя і, мабуть, найбільш суттєва річ, — велика кількість населення в країні. Насправді останнім часом нові центри досліджень та розробки Microsoft відкривались лише в Індії та Китаї.

Що робить Індію та Китай перспективнішими за Україну? Виключно той факт, що в них у 40 разів більше населення. Вони жодним чином не є кращими або розумнішими. Кращі з українських ІТ-спеціалістів гідно конкурують з рештою світу. Проте наразі слід визнати, що 40 чи 50 відсотків усіх студентів комп’ютерних спеціальностей у світі навчаються саме в Індії та Китаю. Тож навіть зі статистичної точки зору ми не могли собі дозволити пройти повз Індію та Китай, лише через це. Решти країн світу це не стосувалося, оскільки в жодній з них і близько немає стільки випускників ІТ-спеціальностей.

Чи збираємось ми й надалі відкривати центри розробки? Звичайно. Як я вже говорив, ми тільки-но придбали компанію в Осло. З Києва я лечу до Тель-Авіву. За останній рік ми придбали п’ять ізраїльських компаній і плануємо відкрити черговий центр досліджень та розробки в Ізраїлі. Проте я щойно зрозумів, що ця тема викликає надзвичайно багато цікавості та ентузіазму й у вашій країні.

ПИТАННЯ: Пане Баллмер, моє питання стосується компанії Borland. Здається, вона от-от припинить своє існування. Як ви вважаєте, в чому були її стратегічні помилки?

СТІВ БАЛЛМЕР: Borland?

ПИТАННЯ: Так, Borland.

СТІВ БАЛЛМЕР: Як програмне забезпечення Borland?

ПИТАННЯ: Саме так.

СТІВ БАЛЛМЕР: Добре, добре. Я просто хотів впевнитись, що правильно розчув ваше питання. Я б не сказав, що справи Borland такі погані. Вона й досі працює, хоча, звісно, вже не є такою впливовою компанією, якої була раніше.

Багато виробників ПЗ упустили правильний момент. Не думаю, що Borland обрала помилкову стратегію, вона просто впустила момент. Загалом, це трапляється із виробниками ПЗ з трьох причин. Перша — вони втрачають сильного лідера. Коли з Borland пішов Філіп Канн, компанія втратила лідера, а замінити його не було кому.

І, зрештою, компанії упускають момент тоді, коли не намагаються його вхопити. Якщо виробник ПЗ не намагається «вдертися» в нові перспективні сфери, він, скоріше за все, згорне свій бізнес. В молодості я бачив фільм під назвою «Енні Холл». Це фільм відомого американського кінорежисера Вуді Аллена, і він пронизаний чудовою ідеєю, яку можна застосувати і до цієї ситуації. Вуді Аллен каже, що стосунки між чоловіком та жінкою — це як акула: вона або рухається далі, або вмирає. Мабуть, я не мав би говорити цього, але виробники ПЗ також або настирливо рухаються далі, або вмирають. Гадаю, у випадку з Borland компанія недостатньо настирливо рухалася вперед і тому в певному сенсі відстала від життя.

Однією з важливих особливостей Microsoft є те, наскільки настирливо ми втручаємося в нові для себе галузі. IBM як розробник ПЗ пішла «на спад». Вона упустила момент. Borland упустила момент. Чому Google перетворився в очах людей на одного з найсерйозніших конкурентів Microsoft? Тому що вони, по суті, ведуть себе так само, як ми. Вони швидко рухаються вперед і мають достатній рівень прибутковості, щоб дозволити собі це. Звісно ж, я люблю Microsoft, ми — найкращі, і таке інше, проте приклад із Borland наочно показує, які характеристики мають бути притаманні виробникові ПЗ для досягнення довгострокового успіху. Я знаю, що серед вас є представники багатьох українських розробників ПЗ, які пропонують дуже цікаві продукти, тож, можливо, моя порада стане для вас у пригоді.

На цьому дозвольте відкланятись та подякувати вам всім за успішне ведення бізнесу. Дякую, що витратили на мене свій час. Це була дійсно велика честь для мене. Дякую! (Аплодисменти.)

МОДЕРАТОР: Від імені всіх присутніх у цій залі хочу подякувати Стіву. На жаль, він має вирушати на наступну зустріч. Попрошу вас по можливості не розходитись — в холі біля дверей зали на вас чекає віце-президент Microsoft у Центральній та Східній Європі, отже, можете задавати йому свої питання. Щиро дякую!

КІНЕЦЬ

Веб-трансляція

зустрічі Стіва Балмера зі студентами та викладацьким складом Київського національного університету ім. Т. Шевченка, що відбулася 20 травня

Додаткова інформація:


Детальнішу інформацію про візит в Україну голови корпорації Microsoft можна отримати у віртуальному прес-центрі.

Віртуальний прес-центр включає інформацію про діяльність Microsoft в Україні. Зокрема, Ви можете ознайомитись з результатами найуспішніших проектів компанії «Майкрософт Україна» в галузі впровадження програмних рішень на провідних українських підприємствах, переглянути відео матеріали про реалізовані проекти в сфері освіти та дізнатися про соціальні ініціативи корпорації. Інформація на віртуальному прес-центрі надається англійською мовою.

Фото генерального директора корпорації Microsoft Стіва Балмера можна переглянути за цим посиланням.